- вимивання
- -я, с.1) Дія за знач. вимивати.2) Штучне або природне зменшення кількості товарів, цінностей у виробництві або на ринках.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вимивання
Смотреть что такое "вимивання" в других словарях:
вимивання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
гідравлічне вимивання порожнин — гидравлическое вымывание полостей hydraulic washing of cavities hydraulische Auswaschung der Höhlen спосіб попередження раптових викидів при розкритті викидонебезпечних вугільних пластів та проведенні підготовчих виробок по вугіллю … Гірничий енциклопедичний словник
13.080.05 — Досліджування ґрунтів взагалі ГОСТ 17.4.4.02 84 Охрана природы. Почвы. Метод отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа ГОСТ 27753.0 88 Грунты тепличные. Общие требования к методам анализа ГОСТ… … Покажчик національних стандартів
ДСТУ-П ISO/TS 21268-4:2010 — Якість ґрунту. Процедури вимивання для подальшого хімічного та екотоксикологічного аналізування ґрунтів і ґрунтових матеріалів. Частина 4. Вплив pH на вимивання у разі початкового внесення кислот (основ) (ISO/TS 21268 4:2007, IDT) [br] НД чинний … Покажчик національних стандартів
вимивний — а/, е/. Який вимиває, призначений для вимивання … Український тлумачний словник
кокаїноній — ю, ч. Однозарядний катіон; входить до складу солей, утворення яких використовують для вимивання кокаїну з листя коки та для очистки цього наркотика … Український тлумачний словник
перколяція — ї, ж. 1) Спосіб вимивання металів з нерухомого шару подрібненої руди. 2) Метод екстрагування фармакологічно активних речовин із лікарської рослинної сировини шляхом неперервного проціджування … Український тлумачний словник
порожнина — и, ж. 1) Порожній, нічим не заповнений простір всередині чого небудь. •• Ка/рстова порожни/на геол. порожній простір у товщі земної кори, утворений внаслідок вимивання розчинних гірських порід підземними водами. 2) анат. Простір в організмі… … Український тлумачний словник
солевимивання — я, с. Вимивання солей із чого небудь вимивачами розчинниками, найчастіше водою … Український тлумачний словник
солонець — нцю/, ч. 1) Ґрунт, що утворюється із солончаку внаслідок вимивання з верхніх шарів водорозчинних солей. 2) Озеро або джерело з солоною водою. 3) Рослина родини лободових із соковитим стеблом і колосоподібним суцвіттям; відзначається… … Український тлумачний словник
